Правоохоронна діяльність

Правоохоронна діяльність - це вид державної діяльності. З її допомогою спеціально уповноважені органи охороняють право, застосовуючи юридичні заходи впливу відповідно до закону і неухильно дотримуючись встановлений ним порядок.

На жаль, поняття правоохоронної діяльності і в нашій конституції, указанно нечітко, навіть розмито. Це ускладнює роботу регулюють її органів.

Правоохоронна діяльність або особи, її провідні, виконують такі функції:

1. Здійснюють конституційний контроль.

2. Надають юридичну допомогу.

3. Виявляють, припиняють і попереджають правові порушення.

4. Відновлюють порушені права.

5. Карають правопорушника, у випадках, коли неможливо відновити порушення права і т. Д.

Навіщо вона потрібна?

Правоохоронна діяльність здійснюється з метою:

— охорони індивіда, його свобод і прав-

— охорони суспільства, його духовних і матеріальних ценностей-

— захисту країни, її суверенітету, конституційного ладу і державної цілісності.

Її заснування:

Правоохоронна діяльність завжди ґрунтується на законах - принципах, закладених в конституції держави, серед них такі:

1) законность-

2) пріоритет свобод і прав людини і громадянина-

3) рівність перед законом громадян країни і юридичних осіб.

Яка вона?

Правоохоронна діяльність володіє такими рисами:

— Може бути покладена тільки на державні органи, спеціально для цього уповноважені. У відношенні їх законодавство встановлює жорсткий порядок організації, складу і функціонування.

— Комплектують ці органи відповідні фахівці, як правило - юристи. Присвоєння собі іншими особами прав на здійснення правоохоронної діяльності неприпустимо, і за певних умов може розцінюватися як злочин.

— Вона служить для захисту прав особи і суспільства, а також держави від нечестивих, злочинних і будь-яких інших зазіхань.

— Вона може здійснюватися тільки юридичними методами впливу. Залежно від характеру питань, у правоохоронних органів є право застосовувати щодо порушників відповідні заходи громадського та державного впливу. Це робиться з метою відновлення і зміцнення правопорядку і законності. Сюди відносять державне стягнення, примус і відновлення. Можуть прийматися заходи аж до кримінального покарання, яке застосовує виключно суд.

— Покарання повинні застосовуватися відповідно до вимог законодавства, яким встановлюються їх підстави і конкретність. Порушення вимог закону, допущені в ході правоохоронної діяльності, можуть самі по собі виявитися правопорушеннями, що тягне дисциплінарну та кримінальну відповідальність.

— У кожному окремому випадку початок діяльності правоохоронними органами повинно мати вагомий привід - повідомлення про наявність злочину або іншого правопорушення або необхідність попередження таких. У всіх інших ситуаціях у правоохоронних органів немає права втручатися в життя громадян, в діяльність приватних і громадських організацій, державних органів.

— Її здійснюють в установленому законом строгому порядку. Будь-які відступи від цього порядку самі по собі можуть бути правопорушенням тій чи іншій мірі серйозності.

— Обгрунтовані, законні рішення, які приймають правоохоронні органи, підлягають до обов'язкового виконання будь-якими громадянами і посадовими особами. Їх невиконання тягне санкції для правопорушників. Вони встановлюються місцевим і державним законодавством.