Інфінітив в англійській мові: з to або без і тонкощі перекладу

Для постигающих англійську мову інфінітив рідко представляє труднощі при перекладі, адже неважко запам'ятати, що з часткою to дієслово (для прикладу, to learn) Перекладається дієсловом у формі (що робити? - Вивчати).

На інших щаблях освоєння граматики з'ясовується, що, на відміну від російської мови, є кілька форм інфінітива: це форми активного застави і пасивного (to tell / to be told) - Перфектна форма і форма Continuous (to be listening). Втім, останні форми досить рідкісні.

Найчастіше на практиці ми зустрічаємося з вживанням простого інфінітива. Нерідко інфінітив в англійській мові в разі поєднання з модальними дієсловами входить до складу дієслівного присудка. Буває він і доповненням. Розпізнати інфінітив і перевести пропозицію з ним не становить великої праці. Найбільша плутанина виникає, коли його потрібно використовувати самому: чи потрібна частинка to? Далі ми коротко згадаємо основні правила, приділяючи увагу найбільш цікавим аспектам перекладу.

Коли to потрібна

1. З часткою to інфінітив в англійській мові вживається з одним модальним дієсловом. Цим виключенням з поширеного правила є ought to. Сюди ж відносять дієслова допоміжні, коли вони виконують функції модальних (have to і ще один, to be). У всіх цих випадках зазначені дієслова виражають необхідність, зобов'язання, хоча й різною мірою. Пояснимо далі і наведемо приклади.

It's a formal dinner, you ought to wear an evening dress. - Це офіційна вечірка, потрібно бути у вечірній сукні.

2. Доповнення - це ще один найбільш поширений випадок, коли використовується інфінітив в англійській мові. Після цих дієслів:

— дієслова, що виражають ставлення, бажання (любити, ненавидіти, сподіватися, збиратися та ін.)

I wish to come back soon. - Я мрію повернутися сюди незабаром.

— ще кілька досить затребуваних в мові дієслів, наприклад: to need, to agree, to decide, to learn, деякі інші-з доповненням у вигляді займенники (teach smb, tell smb).

Повний перелік дієслів, після яких інфінітив в англійській потрібно використовувати з часткою to, можна знайти в будь-якому граматичному довіднику. Крім того, якщо у вас є сумніви з приводу конкретного дієслова, рекомендується скористатися хорошим англо-англійським словником перевіреного видавництва, наприклад, Oxford або Macmillan. У них зазначені структури, в яких це дієслово використовується. Корисні будуть і он-лайн словники, наприклад, multitran.ru (після значень дієслова наводяться фрази, в яких він використовується).

Примітка: одні й ті ж дієслова можуть вимагати після себе доповнення, а можуть - немає. Частка to при цьому присутній незмінно. Сюди відносяться такі часто вживані дієслова як like, ask, want і деякі інші.

На них слід зупинитися трохи докладніше, оскільки вони потрібні при перекладі з російської мови таких конструкцій як «Я хочу, щоб ти ...».

Я хочу, щоб ти відвіз нас туди. - I want you to drive us there.

Я чекаю, що ти будеш рівно в 9. - I expect you to be at 9.

Мені б хотілося, щоб він був більш терплячим. - I'd like him to be more patient.

Зверніть увагу: російське «щоб» ми в цьому випадку опускаємо. Ніяких союзів. Якщо ми хочемо, щоб це зробив хтось інший - використовуємо інфінітив. Зберігаючи частку to. Не забуваючи про займенник як доповнення (you, наприклад), щоб було зрозуміло, від кого ми хочемо цього досягти.

3. Вираз цілі:

Дайте мені час, щоб підготуватися. - Give me time to prepare. При перекладі таких конструкцій на російську мову ми також використовуємо невизначену форму дієслова («підготуватися») - допускається і союз щоб («щоб підготуватися»). При відсутності практики зворотна операція, тобто побудова речень з виразом мети англійською мовою, може здатися трохи складніше. Отже, запам'ятаємо: «Мета, намір - інфінітив». Для тренування переведіть кілька нескладних пропозицій:

Я прийшов, щоб поговорити з тобою.

Я змінила роботу, щоб більше часу проводити з дітьми.

Без to

Випадків, коли інфінітив в англійській мові слід вживати без to, набагато менше. Як правило, це відбувається після переважної більшості дієслів модальних, а також дієслів make і let (Активний заставу) і після деяких словосполучень: had better (В усного мовлення частіше 'D better), can not but, would rather, nothing but, why not та інших.

You must sit quiet. - Ти повинен сидіти тихо.

You can not be serious! - Ти точно жартуєш!

I can not but admire you. - Не можу не захоплюватися тобою.

He let me speak. - Він дав мені слово.

Як бачите, правильне вживання інфінітива в усній і писемного мовлення вимагає деякої практики. Не нехтуйте вправами і не соромтеся звертатися до довідників і словників: це ваші вірні помічники в процесі вивчення будь-якого іноземної мови.