Методи фінансового контролю

Форми і методи фінансового контролю відображають організацію проведення перевірочної роботи вищестоящими органами фінансово-кредитної сфери по відношенню до своїм структурним підрозділам.

Так, форми фінансового контролю показують способи конкретизації певних дій контролюючих структур. Класифікація основних форм цього терміна залежить від часу безпосереднього здійснення контролю, а саме: попередній контроль, поточний і наступний контролі.

Попередній контроль здійснюється перед виконанням конкретного фінансового заходи. Найчастіше проводиться вищестоящою фінансово-кредитною організацією при розгляді певних фінансових планів, розрахунків та кошторисів. Сюди також можна віднести проведення аналізу доцільності надання кредитів або перерахування коштів з бюджетів усіх рівнів.

Поточний контроль (іноді в літературі зустрічається під назвою «оперативний») повинен проводитися при самому процесі проведення операцій з надходження і витрачання грошових коштів. Базуючись на даних бухгалтерського обліку, інвентаризації або візуального спостереження даний вид контролю запобігає вчинення правопорушень у фінансовій сфері, а також регулює виникнення фінансових ризиків.

Наступний контроль проводиться в якості додаткової перевірки обґрунтованості та законності операцій з грошовими коштами вже після їх фактичного здійснення. Дана форма контролю проводиться за допомогою аналізу балансів та іншої звітності, а також використовує метод ревізій та перевірок безпосередньо на місці в організаціях та установах.

Методи фінансового контролю припускають способи і прийоми його здійснення, серед яких основними є:

— спостереження. Це методи фінансового контролю, за допомогою яких здійснюється загальне ознайомлення з поточною діяльністю підприємства для подальшого контролю його фінансового стану-

— перевірки. Такі методи фінансового контролю стосуються безпосередньо фінансової діяльності і, в основному, повинні проводитися на місці, використовуючи балансові, звітні та інші витратні документи для виявлення певних порушень у фінансовій дисципліні із зазначенням шляхів усунення наслідків їх вознікновенія-

— обстеження. Це методи з вивчення окремих сторін фінансової діяльності. Вони базуються на більшій колі показників, чим і відрізняються від проверкі-

— аналіз. Він повинен бути проведений на базі звітності за будь-який період і спрямований на виявлення «слабких місць» у фінансовій дісціпліне-

— ревізія. Можна сказати, що це головний метод фінансового контролю, який здійснюється для встановлення на конкретному об'єкті законності та правомочності фінансової дисципліни. Ревізія може бути обов'язковою і регулярної. В основу даного методу покладено перевірка первинної документації, статистичної та бухгалтерської звітності, облікових регістрів і фактичної наявності грошей у касі.

Ревізія як метод фінансового контролю передбачає перевірку тільки фінансової діяльності суб'єкта, але ніяк не методів його управління або організації.

Методи державного фінансового контролю нічим не відрізняються від перерахованих вище. Однак основна відмінність їх - це орган державної служби, що здійснює ревізію, перевірку, обстеження або аналіз.

Так, державні органи у фінансовій сфері з позиції їх структури включають в себе повноважні органи контролю фінансової сфери, федеральні органи фінансового контролю, а також підрозділи федеральних органів, що відносяться до виконавчої влади з конкретними контрольними повноваженнями. Дані організації наділені певними функціями відповідно до чинного законодавства.