Демографічна проблема в світі: шляхи вирішення
Населення нашої планети знаходиться в постійному русі, тобто, відтворюється за допомогою змінюваних поколінь, змінюється якісно і кількісно, в тому числі, за рахунок міграцій - територіальних переміщень. Таким чином, формується демографічна ситуація на землі. Демографічна проблема, поряд з екологічної, продовольчої, енергетичної, сировинної, а також питанням збереження миру і роззброєння, вимагають для свого вирішення спільних зусиль світової спільноти.
Швидкі темпи зростання населення у світі, значна частина якого (до 3/4) припадає на країни, що розвиваються, з нерозвиненою соціальною сферою і відсталою економікою, країни, створюють глобальну демографічну проблему, значимість і важливість якої визнали всі держави, які усвідомили, що гонка озброєнь і зростання збройних конфліктів, особливо в цих, слаборозвинених країнах, ведуть до величезних матеріальних витрат, погіршуючи можливості економічного зростання та соціального розвитку. Демографічна проблема в таких країнах пов'язана з проблемами забезпечення продовольством, екології, надання освіти, дефіцитом природних ресурсів, якості життя та зайнятості населення. Високий відсоток молоді цих країн (до 40% жителів молодше 15 років) дозволять зберегтися тут тенденції високих темпів приросту населення. Неконтрольована міграція, а також урбанізація перетворюються з позитивних явищ в негативні.
У Японії, країнах Європи та деяких країнах СНД з 80-х років ХХ ст. відбувається демографічна криза, яка проявляється у скороченні працездатної частини населення за рахунок повільного зростання, старінні і природного спаду населення. Демографічна проблема (тобто скорочення активного населення) у цих країнах вирішується за рахунок припливу іммігрантів з різних країн. Демографічне старіння (понад 12% населення до 60 років і більше 7% - старше 65 років) - це закономірний процес, основою якого служать підвищення якості життя, успіхи медицини та інші фактори, що сприяють продовженню життя значної частини населення. Отже, глобальна демографічна проблема полягає:
а) у швидкому та слабо контрольованому зростанні жителів у країнах, що розвиваються
б) в старінні населення в розвинених країнах і країнах з перехідною економікою.
Зрозуміло, що рішення таких численних проблем під силу тільки спільним зусиллям усього світового співтовариства. У 1969 році, в рамках Організації Об'єднаних Націй (ООН), був створений Фонд ООН, що займається діяльністю в області народонаселення світу і проводить Всесвітні конференції під його егідою. За останні 30 років було проведено три таких конференції: в 1974 році - в Бухаресті (Румунія), в 1984 - в Мехіко (Мексика), в 1994 - в Каїрі (Єгипет).
Головні труднощі на першій Всесвітній конференції складалися у вирішенні проблем мігрантів: легального використання їх праці країнами-імпортерами, боротьба з дискримінацією в суспільстві і на ринку праці, захист їх прав і прав їхніх сімей.
Період між першою і другою конференціями характеризується зростанням числа біженців у світі, що поряд з іншими проблемами знайшло відображення в ході проведення конференції в Мехіко (в 1984 році). Тоді був запропонований (і прийнятий) новий підхід, який визнає різноманітну природу міжнародних пересувань населення.
На третій Міжнародній конференції в 1994 році в Каїрі взяли 20-річну Програму дій, що враховує головна вимога у світовій політиці - забезпечити сталий розвиток. В ній підкреслювалося, що міграція має бути позитивним фактором, сприятливо впливає на фактор розвитку приймають мігрантів держав.
На всіх конференціях розглядалися питання смертності та народжуваності, темпів приросту населення, урбанізації та міграції.
Демографічна проблема людства може бути вирішена. Для цього, згідно Всесвітнього плану, потрібні, в першу чергу, соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються. Програми планування сім'ї сприятимуть поліпшенню стану відтворення населення.
Демографічна проблема з високою народжуваністю в Китаї вирішується обмеженням народжуваності: сім'ї тут заборонено мати більше 1 дитини. Обмеження є і в багатонаселеної Індії, тоді як у розвинених країнах Європи (Німеччини, Данії, Франції), навпаки - сім'ям, які мають 2-х і більше дітей, надаються різні пільги.