Технологія розвиваючого навчання

У зв'язку з інтенсивною технологізацією освітнього процесу передові ідеї навчання і виховання вдягаються у форму технологій. Однією із загальновизнаних є технологія розвиваючого навчання.

Психологічні основи розвивального навчання були обґрунтовані видатним вітчизняним психологом Л.С. Виготським. Він вперше розкрив пріоритет розвитку в навчанні та вихованні. Орієнтація на поняття Л.С.Виготського «зона найближчого розвитку» в навчанні стала основою багатьох психолого-педагогічних досліджень, експериментів в освіті.

Послідовники вченого А.Н. Леонтьєв, П.Я. Гальперін розробили психологічну теорію діяльності, в якій ідеї Л.С.Виготського отримали подальший розвиток. Реалізація розвивального навчання в початковій школі була зроблена Л.В. Занкова, а надалі Д.Б. Ельконіна і В.В. Давидовим в практиці експериментальних шкіл.

Здатність до розвитку існує в людині з народження. Розвиток зумовлено деякими спадковими механізмами, однак і соціальне середовище є істотним чинником у формуванні особистості. Важлива властивість особистості - саморегуляція, самоврядування - впливає на процес розвитку людини, яка протікає в індивідуальному варіанті. Процесу розвитку притаманні стадийность і нерівномірність. Вікові зміни визначають кількісні та якісні можливості розвитку.

У зв'язку з розробкою теорії розвиваючого навчання, були висунуті припущення, про те, що дитина з дошкільного віку здатний опанувати багатьма загальними теоретичними поняттями. У цьому можливо активізувати розумовий розвиток через зміст навчального матеріалу, в якому пріоритет віддається підвищенню теоретичного рівня.

Технологія розвиваючого навчання передбачає взаємодію педагога та учнів на основі колективно-розподільчої діяльності, пошуку різних способів вирішення навчальних завдань за допомогою організації навчального діалогу в дослідницькій і пошукової діяльності учнів.

Технологія розвиваючого навчання включає стимулювання рефлексивних здібностей дитини, навчання навичкам самоконтролю і самооцінки.

Технологія розвиваючого навчання ґрунтується на концепціях розвиваючого навчання вітчизняних вчених (Л.В. Занков, В.В. Давидов, Д.Б .Ельконін, З.І Калмикова, Є.М. Кабанова, Г.А .Цукерман, І.С. Якиманська, Г .К.Селевко та інші) в основі яких лежать різні аспекти розвитку дитини і певні мотиваційні компоненти.

Так, наприклад, Л.В. Занков, В.В. Давидов, Д.Б .Ельконін спираються у розробці концепцій розвивального навчання на пізнавальний інтерес. І. С. Якиманська віддає пріоритет індивідуальному досвіду особистості. Г. Альтшуллер, І. Волков, І. Іванов акцентують увагу на творчих потребах школярів, а Г.К.Селевко - на потреби самовдосконалення. У кожному разі, технології розвивального навчання розглядають дитини як самостійного суб'єкта процесу навчання, що взаємодіє з навколишнім світом.

У практиці шкільного навчання набули найбільшого поширення технології розвиваючого навчання Л.В.Занкова і Д.Б.Ельконіна-В.В.Давидова.

Дидактичні принципи розвивального навчання Л.В.Занкова:

— Високий рівень складності при швидкому темпі вивчення навчального матеріалу.

— Теоретичні знання відіграють провідну роль.

— Сприяння усвідомленню уащіміся процесу навчання.

— Загальний розвиток всіх учнів.

Дидактичні основи розвиваючого навчання Д.Б. Ельконіна-В.В.Давидова:

— Мета навчання - формування теоретичного мислення і свідомості.

— У змісті навчання переважає система наукових понять, заснована на загальних способах навчальних дій.

— Методичні особливості - проблемний виклад навчального матеріалу, використання методу навчальних завдань, організація колективно-розподільчої діяльності.