Типи Особистості в Соціології
Формування особистості - процес тривалий і складний. Суспільство висуває до індивідів певні (і досить жорсткі) вимоги. Через систему освіти і виховання воно прагне сформувати тип особистості, найкращим чином відповідає пропонованим їм вимогам. У зв'язку з цим і виділяють окремі типи особистості в соціології.
В силу різних об'єктивних і суб'єктивних особливостей в суспільстві формуються різні типи особистостей. На це впливають різні аспекти кількісного характеру (соціальна активність людей) і якісного (спрямованість активності може свідомої або стихійної, творчої або руйнівної). Ці характеристики визначаються соціальною структурою суспільства, його нормативної культурою і ціннісними орієнтаціями, а також самосвідомістю, установками і стилем мислення окремих індивідів.
Особистість з точки зору соціології - це ядро, що зв'язує психічні процеси людини і що додає його поведінки певну стійкість і логічну послідовність. За ознакою, головним чином впливає на це ядро, типи особистості в соціології визначаються різними теоріями: психобіологічної (У. Шелдон), биосоциальной (Ф. Олпорт, К. Роджерс), психосоціальної (К. Хорні, К. Адлер), псіхостатіческой («факторні»- Д. Айзенк, Р. Кеттел та ін.).
Соціальні типи особистості в соціології визначаються як продукт комплексного переплетення соціально-економічних та історико-культурних умов життя людей.
У соціологічній науці пропонуються різні типології особистості. М.Вебер за критерій типології взяв особливості соціальної дії, тобто ступінь його раціональності. К.Маркс головною ознакою вважає класову і формаційну приналежність. Е.Фромм виділяє типи особистості в залежності від соціального (на противагу індивідуальному) характеру. За Фроммом типи особистості виділяються рецептивного (пасивного), експлуататорського, накопичувального та ринкового характеру.
Типи особистості в соціології - це моделі особистості, які соціологією (а також і психологією) використовуються як зразки для угруповання при класифікації, вивченні та впорядкуванні множин особистостей. Різні теорії виділяють ідеальні конкретно-історичні та емпіричні типи особистості.
У західній теорії широко застосовується типологія на основі особистісних показників. Так К. Юнг виділяє типи на основі сензитивности, розумових, переживання оцінки, інтуїтивності, екстравертівний або інтровертивним спрямованості. За Х.Айзеку головними характеристиками індивідів є такі поняття як екстраверсія і інтроверсія. Екстраверти характеризуються тенденцією направляти енергію психіки зовні, а інтроверти - всередину себе.
Типи особистості в соціології на сучасному етапі прийнято виділяти також наступні: традиціоналісти, ідеалісти, фрустирована тип, реалісти, гедоністи.
Традиціоналісти націлені на такі цінності як порядок, борг, законослухняність, дисципліна. При цьому самостійність, прагнення самореалізуватися у них майже відсутня. Ідеалісти заперечують традиційні норми, незалежні, скептичні стосовно авторитетів і орієнтовані на саморозвиток. Фрустирована тип відрізняється низькою самооцінкою, пригніченим самопочуттям і відчуттям викинутими з життя. Реалісти прагнуть до самореалізації, мають почуття відповідальності і обов'язку, самодисципліни і самоконтролю. Гідність прагнуть до отримання задоволення, переважно у вигляді задоволення простих споживчих бажань.
Рольова теорія особистості в соціології була створена представниками структурно-функціонального напряму Д. Морено, Т. Парсонсом та іншими. Вони розглядали особистість крізь призму соціальних ролей у суспільстві. У суспільстві об'єктивним є поділ праці, у зв'язку з чим з'являються різні соціальні статуси і ролі людей, що знаходяться у функціональній зв'язку.