Чорнобиль до аварії і після аварії. Земля відчуження

Прип'ять - невелике містечко енергетиків у Київській області, біля якого знаходилася велика атомна станція, яка отримала свою назву від розташованого недалеко від неї однойменного райцентру. Так багатьом пам'ятається Чорнобиль до аварії. І після аварії ця назва вже асоціюється лише з однією з найстрашніших техногенних катастроф свого часу. Саме слово немов несе на собі відбиток людської трагедії і одночасно таємниці. Воно лякає і притягує. Ще довгі роки Чорнобиль залишатиметься об'єктом підвищеної уваги всього світу.

Трохи історії

Маленьке містечко Чорнобиль відомий з 1193. Згадка про нього зустрічається в літописному списку великих і малих міст руських XIV століття. З середини наступного століття він уже перебував під контролем Великого князівства Литовського. Недалеко від нього була споруджена важкодоступна фортеця, оточена глибоким ровом, який можна побачити і зараз. У XVI столітті це містечко стало повітовим центром, що дав про себе знати в Європі, охопленої війнами після початку революції 1789 року у Франції завдяки «Розалії з Чорнобиля», так прозвали Розалію Ходкевич (в заміжжі Любомирських). Це була одна з активних учасниць тих далеких історичних подій, що розділила сумну долю прихильників королівської сім'ї Бурбонів і Марії-Антуанетти.

Чорнобиль до аварії і після аварії

У 1793 році місто увійшло до складу Російської імперії. Він був заселений українцями, поляками та євреями. Досить довгий період Чорнобиль був центром хасидизму, релігійної течії в іудаїзмі.

Таким маловідомим в цілому містечком був Чорнобиль до аварії. І після аварії до нього раптом звертається увага всього світу, а сама його назва все частіше вживається в номінальною зловісному значенні, узагальнено асоціюється зі словами «біда» і «катастрофа».

До аварії

У 70-ті роки минулого століття по всьому світу спостерігався своєрідний бум розвитку атомної енергетики. У ті роки в багатьох країнах було закладено безліч АЕС, одна з яких була побудована недалеко від впадіння в Дніпро річки Прип'яті. Пуск першого енергоблоку на ЧАЕС відбувся в 1975 році. До весни 1986 року на станції діяли вже чотири енергоблоки.

Аварія в Чорнобилі

У безпосередній близькості від атомної електростанції перебували невеликі містечка з вахтовиками і обслуговуючим персоналом - Чорнобиль і Прип'ять. Останній був спроектований за принципом міст-супутників АЕС. Щоб забезпечити зайнятість членів сімей енергетиків, в ньому було передбачено будівництво ряду промислових підприємств. Інфраструктурі міста також приділялося чимало уваги, так як середній вік населення поліського атомоградом становив 26 років.

Прип'ять в ті часи входила в число найпрестижніших українських міст. Її зручні транспортні розв'язки, просторі широкі вулиці, розподіл житлових зон і парків з атракціонами залучали жителів з навколишніх сіл і міст, в тому числі і Чорнобиля.

Досі багато людей не зовсім ясно розуміють, що скромний райцентр Чорнобиль в роки, що передували аварії, мало був пов'язаний з атомною електростанцією. Своєрідною столицею енергетиків був саме бурхливо розвивається молоде місто Прип'ять, розташований в трьох кілометрах від ЧАЕС. Аварія в Чорнобилі пов'язана саме з ним, але свою назву отримала від імені районної однойменного центру, що знаходиться на південний схід від станції на відстані 18 кілометрів. Прип'ять і заснували в 1970 році тільки лише завдяки будівництву Чорнобильській атомній електростанції. Сам Чорнобиль був маленьким містечком з чисельністю населення, що не перевищує 13 тисяч осіб. Нині у всій зоні відчуження проживає приблизно 5000 осіб, з них десь 4000 живуть саме в райцентрі Чорнобиль.

Аварія

Техногенна катастрофа, яка сталася 26 квітня 1986, поділила історію міста на два періоди: Чорнобиль до аварії і після аварії.

На енергоблоці № 4 під час проведення проектного випробування одного з турбогенераторів стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Виникло понад 30 вогнищ пожежі, до ліквідації яких спочатку приступали тільки за допомогою вертолітної техніки через важку радіаційної обстановки. У перші післяаварійні годинник вдалося зупинити сусідній третій енергоблок, відключити обладнання четвертого енергоблоку, перевірити стан аварійного реактора.

В результаті катастрофи було викинуто в навколишнє середовище близько 400 мільйонів кюрі радіоактивних речовин. Це був новий вид лиха, що увійшов в історію під словом, яка придбала зловісний сенс, - «Чорнобиль». Аварія 1986 року на найпотужнішою в СРСР атомної станції поставила людство перед обличчям невловимого, невидимого ворога - радіоактивного зараження.

Причини аварії

Аварія в Чорнобилі стала одним із самих найбільших лих за всю історію атомної енергетики. Чимало людей загинуло і постраждало в перші три місяці. Наступні роки після катастрофи також давали про себе знати віддаленими наслідками опромінення. Утворене від палаючого реактора хмара рознесло чимала кількість радіоактивних матеріалів по довколишніх територіях в Радянському Союзі і значної частини Європи.

Суспільно-політичне значення Чорнобильської аварії для СРСР не змогло не позначитися на ході розслідування її причин. Інтерпретація фактів і обставин аварії неодноразово видозмінювалася. До єдиної думки не прийшли і досі.

Серед причин аварії називаються помилки при проектуванні атомної станції, ряд конструктивних недоліків реактора РБМК-1000, непрофесійні дії персоналу працюючої зміни, через які в реакторі сталася закінчилася тепловим вибухом некерована ланцюгова реакція.

Серед причин називалися також відсутність навчально-методичного центру для ефективного навчання, відмови в роботі обладнання, які залишилися без розслідувань, у період з 1980 по 1986 роки. Серед різних гіпотез було і вузьконаправлене землетрус силою до 4 балів.

З боку офіційних осіб та медицини йшла тільки велика брехня, відповідальність за аварію перекладалася лише на операторів і їх помилки, в захворюваннях постраждалих відмовлялися бачити причини радіоактивного опромінення. Постійно спостерігалися спроби мінімізувати масштаби катастрофи.

Земля відчуження

Зона в Чорнобилі є землею відчуження. Таке надзвичайний стан було обумовлено істотним радіоактивним забрудненням територій, які знаходяться в безпосередній близькості до атомної електростанції. Ця місцевість була розділена на три зони, що знаходяться під контролем: безпосередньо сама атомна станція, так звана особлива зона, десятикілометрова і тридцатикилометровая зони.

На їхніх кордонах проводиться суворий дозиметричний контроль транспортних засобів, розгорнуті пункти дезактивації.

У Чорнобилі працюють правоохоронні органи, що здійснюють охорону території зон і контроль за нелегальним проникненням на їх територію сторонніх осіб. Тут базуються основні підприємства, комунальні служби та інші структури, які виконують роботи з підтримки відчуженої землі в екологічно безпечному стані.

Друге життя

Маловідомий містечко з непримітними сірими двоповерхівки і чистими зеленими вулицями - такий був Чорнобиль до аварії, і після аварії він в одну мить стає відомий всьому світу, містечко, навічно застиглий у часі Радянського Союзу.

Чорнобиль аварія 1986

Він притягує любителів постапокаліптики з усього світу. Чорнобиль і Прип'ять, колись впевнено крокує у світле майбутнє, зараз знаходяться у зоні відчуження і включені в програму відвідування в рамках офіційних екскурсій. Особливу популярність ця земля завоювала в 2007 році після виходу комп'ютерної гри «STALKER: Тінь Чорнобиля».

За версією журналу Forbes в 2009 році Чорнобильська зона увійшла в список 12 туристичних напрямків, визнаних самими екзотичними.

Місцями рівень радіації в зоні перевищує допустимий мінімум в 30 разів, але це не зупиняє тих, хто бажає своїми очима побачити найграндіозніший пам'ятник техногенної катастрофи. У Чорнобилі за останні десять років побували 40 тисяч туристів. Щорічно затримується чимала кількість сталкерів, незаконно проникають на місце локального «апокаліпсису», місце, де людина вже ніколи не зможе жити. Однак туристичний потік народжує свій попит і пропозиція, що немов дозволяє знайти місту друге життя.