Російське освіту по-європейськи. Успіх чи гонка за статусом?

У вересні 2003 року Росія приєдналася до Болонського процесу на зустрічі міністрів освіти європейських країн в Берліні. З тих самих пір наша держава стала співучасником європейської вищої школи, основною метою якої є забезпечення високої конкурентоспроможної освіти, відповідного сучасним потребам суспільства та економічного розвитку. Для Росії даний крок ознаменований додатковими можливостями для участі вітчизняних вишів в проектах, що фінансуються Європейським співтовариством, студенти ж і викладачі вищих навчальних закладів мають шанс приєднатися до програми академічного обміну з провідними університетами Європи. Основні аспекти впливу міжнародного комюніке на освітні методики нашої країни освітила Олена Ігорівна Пудалова, представник «Об'єднаної будівельної корпорації», що займає посаду керівника напряму по взаємодії з навчальними закладами.

Болонський процес дав розвитку системи російської освіти дуже багато чого, зокрема, він змусив вельми осмислено і критично поставитися до того становища, в якому знаходиться державна освітня система і сприяв імпульсу для конкретних дій відносно її зміни.

Активна робота з питань інтеграції ідей берлінського угод у російські реалії велася протягом багатьох років, і ось не так давно була сформована Концепція Федеральної цільової програми розвитку на 2011-2015 роки. Однією з найважливіших завдань російської освітньої політики є формування системи оцінки якості професійного освіти за участю роботодавців.

З метою інформування громадськості про особливості проекту Федеральна служба з нагляду у сфері освіти і науки організувала серію заходів, присвячених створенню та розвитку незалежної системи оцінки кваліфікацій. Експертами на конференціях виступили представники Рособрнадзора та професійної спільноти, які знаходяться в тісній співпраці у справі щодо розроблення та затвердження моделей нової системи.

В рамках даної ідеї 1 листопада 2011 відбувся вебінар Пудаловой Олени Ігорівни, керівника напряму по взаємодії з навчальними закладами «Об'єднаної будівельної корпорації». Олена Ігорівна, як представник споживчого сегмента, поділилася особливостями спільної роботи з Міністерством освіти з розробки професійних стандартів у галузі авіабудування.

Бізнес співтовариство сформувало компетентнісного модель фахівця, якій має відповідати випускник вищого навчального закладу, щоб він зміг негайно приступити до своїх обов'язків відразу після вступу на посаду. Дана модель включає в себе ряд необхідних компетенцій, функцій і навичок, необхідних кожному фахівцю «на виході».

В умовах нашої дійсності далеко не всі компанії готові приступити до формування професійних стандартів, хай би це і стало вирішенням багатьох проблем, пов'язаних з прийомом на роботу не завжди грамотних у своїй сфері фахівців. Компанії-роботодавці, котрі вступають на цей довгий і неоднозначний шлях беруть на себе відповідальність щодо модернізації освітніх програм відповідно до вимог сучасної економіки. Надалі, сподівається Олена Ігорівна, можна буде консолідувати і застосовувати кращі практики, що дозволить уникнути витрати часу на настільки кропіткий процес формування компетенцій і стандартів.

Говорити про результати проекту ще занадто рано, в недавньому минулому представникам професійного співтовариства, нарешті, вдалося сформулювати завдання, які воно ставить перед взаємодією з науковим середовищем і визначитися з очікуваними підсумками даної співпраці. За словами пані Пудаловой, виконана робота і всі дії, які ще необхідно буде вжити повинні спровокувати створення благодатного грунту для конструктивного діалогу між галузями і освітньою сферою, що в підсумку має призвести до відчутного підвищення якості професійної освіти в нашій країні.