"Живий як життя", Чуковський. Короткий зміст, аналіз

У першу чергу Корній Іванович Чуковський відомий як автор дитячих віршів про Мойдодирі і літаючих стільцях. Але також письменник був літературознавцем і ратував за збереження живого, яскравого російської мови. Присвячена цьому питанню книга "Живий як життя" (вперше видана в 1962р.) Стала класикою. Про її зміст ми сьогодні і поговоримо.

Глава перша: "Старе і нове"

Розповіддю про знаменитого юриста і академік Анатолій Коні відкривається перша глава "Живий як життя" (Чуковський), короткий зміст якої ми зараз розберемо. Анатолій Федорович вважався людиною дуже великої доброти. Але тільки до того моменту, як чув безглузду російську мову. Тут його гніву не було меж, хоча часто співрозмовник справді не був винен.

Справа в тому, що в той час почесний академік був уже старий. Він народився і виріс у ті часи, коли слово "обов'язково" значило "люб'язно, шанобливо". Але воно набуло іншого значення з плином часу, і тепер значило "неодмінно". Кожен, хто вживав слово "обов'язково" в значенні "неодмінно", відразу ж потрапляв під шквал критики.

Про ці зміни мови, і про те, чи завжди це погано, про "хворобах" російської мови і іншого розповідає в цій книзі Корній Іванович Чуковський.

Глава друга: "Уявні хвороби і – справжні "

Що можна вважати "хворобою слова"? Книга "Живий як життя" (Чуковський), жанр якої можна визначити як щось середнє між публіцистикою і лінгвістичним дослідженням, допомагає розібратися в цьому питанні.

Ви знали, що у віршах Пушкіна слово "делікатне" має зовсім незвичне для нас значення – "галантерейний"? Слово "сім'я", таке звичне, спочатку позначало рабів і челядь, а потім – дружину. Цікава "родовід" і у слова "розгардіяш". Спочатку так називалося дуже вишукану страву XVII століття, гаряче улюблене боярами. Потім розгардіяшем почали називати гострий біль у животі, заподіюваної скверною бовтанку. Солдатські кухаря кидали в котел нечищену рибу в піску, цибуля, сухарі, кислу капусту і все, що було під рукою. І тільки потім "розгардіяш" знайшов знайоме всім значення "сум'яття, безлад".

Ці трансформації – природні, мова росте і розвивається, і протистояти цьому неможливо і навіть нерозумно, вважає автор.

Глава третя: "іноплемінне слова"

Ця глава є логічним продовженням попередньої. Книга "Живий як життя" (Чуковський), короткий зміст якої ми обговорюємо, була б неповною без іноплемінних слів. Корній Чуковський писали дуже багато листів звичайні люди, які піклуються про збереження російської мови. Багато хто вважав, що іноземні слова потрібно вигнати якнайшвидше.

Автор наводить приклади іноплемінних слів, які давно вже стали російськими: алгебра, алкоголь, панчіх, артіль, мітинг, кермо, рейки, наївний, серйозний ... "Невже можна викинути їх з живої російської мови?" – запитує Чуковський. При цьому він радіє тому, що багато іноземних слова не прижилися в ужитку і не витіснили споконвічно російські. Наприклад, колись популярне "фріштікать" ніколи не прийде на мову звичайній людині. Замість цього ми "снідаємо".

Глава четверта: "Умслопогаси"

Модні словесні скорочення теж не в змозі зіпсувати російську мову. Але у праці "Живий як життя" (Чуковський), аналіз якого ми проводимо, їм присвячена ціла глава. І не даремно. Саме скорочення показують, наскільки важлива помірність у всьому. Наприклад, такі скорочення, як МХАТ, ощадкаса, трудодень нітрохи не зіпсували російську мову.

Але мода на скорочення породила і безліч "монстрів". Твербуль Пампуш справді – Тверський бульвар, пам'ятник Пушкіну. Масово скорочували імена – Петро Павлович перетворювався Пе Па як для учнів, так і колег-вчителів. Але найгірше були скорочення-палліндроми Росглавстанкоінструментснабсбит, Ленгоршвейтрікотажпромсоюз, Ленгорметаллоремпромсоюз та інші такого типу.

З цього потрібно зробити висновок, один з головних: все впирається в почуття стилю і пропорційності.

Глава п'ята: "Вульгаризми"

Читачі 1960-х років часто вважали "непристойними" такі слова, так "Сиволап", "штани", "сморід", "погань", "висякатися" і безліч їм подібних, які для сучасної людини абсолютно природні. Автор згадує гнівного листа на свою адресу за те, що вжив у статті слово "чавкає".

Зовсім інша справа – вульгарний сленг сучасної молоді, пише в "Живій як життя" Чуковський. Короткий зміст розділу зводиться до того, що такі жаргонізми як "Фуфло", "вшендяпілся" (замість "закохався"), "чувіха", "кадрішка" (замість "дівчина"), "лобуда", "шикарний" та інше оскверняють НЕ тільки російська мова, а й поняття, які позначають ними молоді люди.

Автор вірно помічає, що чувак, який вшендяпілся в кадрішку, відчуває далеко не ті піднесені почуття любові, які описані у віршах Олександра Блока. Розкладання мови за допомогою вульгарщини веде до розкладання моральному, тому жаргон слід завзято викорінювати.

Глава шоста: "Канцелярія"

Саме книга Корнія Чуковського "Живий як життя" дала назву єдиною справжньою "хвороби" російської мови – канцеляриту. Цей термін використовують лінгвісти, у тому числі і перекладачка Нора Галь в книзі "Слово живе і мертве".

Канцелярит – це мова бюрократії, ділових паперів і канцелярій. Всі ці "вищевикладене", "видана дана довідка", "вказаний період", "на підставі цього", "і тому", "через брак", "зважаючи на відсутність", "що стосується" міцно зайняли своє місце в діловій документації ( при цьому іноді доходячи до абсурду).

Проблема в тому, що канцелярит проник у звичайний розмовна мова. Тепер замість "зелений ліс" почали говорити "зелений масив", звичайна "сварка" стала "конфліктом", та інше. Ці мовні звороти, запозичені ізделових паперів, стали "лакмусовим папірцем". Вважали, що кожна культурна, добре вихована людина має мати такі слова у своєму лексиконі.

Сказати в радіоефірі "Пройшли сильні дощі" вважалося простуватим і некультурним. Натомість прозвучало "Випали рясні опади". На жаль, проблема канцеляриту не зникла. Сьогодні ця хвороба зміцнила свої позиції ще більше. Жоден учений не зможе захистити дисертацію, написану простою, зрозумілою мовою. У побуті ми постійно вставляємо канцелярські фрази, самі того не помічаючи. Так жива, сильна, ІСКРАН російська розмовна мова перетворюється на сіру та суху. І це єдина хвороба мови, з якою потрібно боротися.

Глава сьома: "Наперекір стихіям"

Багато хто сприймає російську мову як стихію, з якою неможливо впоратися. Так пише в "Живій як життя" Чуковський. Короткий зміст останньої, сьомої глави зводиться до того, що в часи, коли для кожного доступні знання, відкриті звичайні та вечірні школи, ніхто не має права бути неписьменним, не поважати свою мову.

Всі неправильні слова і мовні звороти повинні искореняться, а культура мас повинна зростати, а не падати. І якраз розмовна мова є індикатором зростання або занепаду культури.

Підсумки

К.Чуковский своїм дослідженням поклав початок великої дискусії навколо російської мови. Він не дотримувався якоїсь однієї сторони і виходив з ретельно перевірених даних і почуття міри. Як і К. Паустовський, Корній Іванович дуже любив російську мову, тому "Живий як життя" до сьогодні є книгою, обов'язковою до прочитання всім – і лінгвістам, і тим, хто хоче закохатися в живу, просту російську мову.