Роль і стандарти аудиту в системі екологічного контролю
Завдання інтеграції в систему цивілізованих міжнародних відносин у сфері природоохорони, екологічної безпеки, підвищення змістовних вимог до законодавства, висувають на перший план необхідність розвитку принципово нової галузі в аудиторської діяльності - екологічного аудиту, який, як показує світовий досвід, стає ефективним інструментом забезпечення розвитку.
Необхідно відзначити, що діяльність, пов'язана з проведенням екологічного аудиту, повинна передбачати надання широкого спектру консультаційних аудиторських послуг, які враховують внутрішньофірмові стандарти аудиту. Таке, поки ще досить нове явище, як екоаудит, виступає, крім того, і важливим інструментом вирішення інвестиційних питань, тому що підвищує привабливість для підприємств реального сектора, а це, в свою чергу, є фундаментальним фактором національної безпеки.
Перспективи розвитку ринку послуг з екоаудиту в чималому ступені залежать від наявності розробленої нормативно-правової бази, яка містить національні стандарти аудиту, яка тільки починає формуватися. В даний час не існує чітко опрацьованих науково-методологічних основ екологічного радірованія і загальноприйнятого понятійно-термінологічного апарату, що враховує міжнародні правила і стандарти здійснення грамотної екологічної аудиторської діяльності.
З правової точки зору, загальнообов'язковий екологічний аудит слід проводити в будь-якому випадку в таких ситуаціях:
— реалізації процедури банкрутства підприємства-
— підготовки інвестиційних проектів-
— здійснення процедури екологічного страхування-
— виконання доручення природоохоронних або інших державних органів влади
— реалізації рішення державної екологічної експертизи.
Ініціативний аудит в сфері екологічної діяльності проводиться за рішенням самого підприємства чи іншого суб'єкта господарської діяльності.
Зовнішній аудит здійснюється сторонньою аудиторською фірмою, а внутрішній - працівниками (штатними аудиторами) підприємства.
Реальний екологічний аудит покликаний дати оцінку дійсного стану підприємства як природою користувача і як забруднювача навколишнього середовища.
Перспективний екологічний аудит спрямований на вироблення та надання рекомендацій у сфері поліпшення діяльності підприємства, що перевіряється в галузі природокористування.
Екологічний аудит може бути інформаційним, попереджувальним і каральним, і для кожного з цих видів необхідно розробити унікальні стандарти аудиту.
Інформаційний аудит спрямований на збір та узагальнення екологічної інформації та подальшої її передачі відповідним зацікавленим користувачам (в державні органи, громадянам, інвесторам, кредиторам) з метою прийняття рішень.
Попереджувальний аудит дозволяє запобігти або мінімізувати можливі негативні наслідки, потенційне виникнення яких детерміновано невиконанням необхідних робіт з охорони природи, а також фінансово-господарських проектів, які не пройшли технічний екологічний контроль.
Каральний аудит полягає в різноманітних санкції, аж до застосування примусових заходів до порушників, які визнані в законному порядку винними у невиконанні зобов'язань за охорони природи та її окремих об'єктів.
Основна відмінність екологічного аудиту полягає в тому, що в разі його проведення потрібні значні витрати найрізноманітніших ресурсів на збір, аналіз і документування великої кількості оперативної інформації про діяльність підприємств, що завжди супроводжується значними витратами часу і сил, оскільки більшість вітчизняних підприємств не можуть забезпечити достатньо повне, чітке та достовірне формування та надання такої екологічної інформації. Саме тому необхідні правила, стандарти аудиторської діяльності, як об'єктивна умова розвитку природоохоронного законодавства.
Відмінною рисою також є відсутність суворо регламентованих і відпрацьованих процедур і стандартів здійснення програм здійснення аудиторських перевірок.
Слід визнати, стандарти аудиту в області природокористування стають необхідним ресурсом забезпечення екологічного благополуччя суспільства.