Оподатковуваний прибуток

Прибуток є найважливішою категорією в сфері ринкових відносин. У зв'язку з цим, вона виконує ряд основних функцій.

Так, прибуток являє собою показник, найбільш повно відображає ефективність виробництва і що оцінює господарську діяльність підприємства. Ця функція є оціночною.

Прибуток також має стимулюючу впливом, спрямованим на збільшення ефективності фінансової та господарської діяльності організації. Ця функція стимулююча.

Крім того, прибуток виступає в якості джерела формування позабюджетних фондів і бюджетних ресурсів. Дану функцію називають фіскальної.

До бюджетів надходження прибутку здійснюється у формі податків. Разом з іншими дохідними надходженнями вона застосовується для фінансування різних потреб, державних виробничих, інвестиційних, соціальних, науково-технічних програм, а також для забезпечення виконання державних функцій.

У процесі оцінки та планування фінансової та господарської діяльності організації, а також при перерозподілі доходу, який залишився в її розпорядженні, застосовуються певні показники. До важливих інформативним показниками діяльності компанії відноситься чиста і оподатковуваний прибуток. Перше поняття має на увазі дохід, що залишається в розпорядженні організації.

А ось оподатковуваний прибуток - це основний об'єкт при справлянні податку на прибуток. Велике значення має організація управління формуванням цієї частини доходу. При цьому враховуються зміни у валових витратах звернення і виробництва, в валових доходах організації.

Враховується і оподатковуваний прибуток, формула якої містить показник скоригованого доходу, зменшеного на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.

Законодавство передбачає конкретні можливості з оподаткування для підприємств. Зокрема, організаціями самостійно визначається оподатковуваний прибуток, сума, що підлягає до сплати в бюджет.

Відповідно до закону існує кілька видів відрахувань по доходах. Так, виділяють податок на дивіденди, виплату виграшів, репатріацію доходів, інші податки, які утримуються в процесі виплати доходів. Така класифікація дозволяє уникнути різних проблем. Зокрема, подвійного оподаткування прибутків. Зробивши необхідні відрахування, організація отримує в розпорядження чистий дохід.

Чистий і оподатковуваний прибуток мають суттєві відмінності. Так, у використання чистого доходу не мають права втручатися ніякі органи, державні в тому числі. При цьому оподатковуваний прибуток передбачає фіксовані відрахування.

У відповідності з ринковими умовами ведення господарської діяльності формуються пріоритетні напрями використання чистого (власного) доходу. Так, у зв'язку з розвитком конкуренції виникає необхідність у розширенні виробництва, його вдосконалення, а також задоволення соціальних і матеріальних потреб робочих колективів.

Що залишається на підприємстві дохід розділений на дві частини. Перша частина направляється на збільшення майна компанії, бере участь у накопичувальному процесі. Слід при цьому зазначити, що зовсім необов'язково весь дохід, спрямований на нагромадження, використовувати повністю. Частка, що невикористаної прибутку в цьому випадку має велике резервне значення. У подальшому цей резерв може бути спрямований на покриття можливих збитків або фінансування витрат. Цей дохід називають нерозподіленим.

Друга частина прибутку спрямовується на споживання. Сфери накопичення та розподілу власного доходу визначаються компанією самостійно.