Довгострокові фінансові вкладення - відображення фактичних витрат в бухгалтерському обліку

Довгострокові фінансові вкладення - це вкладення в різні необоротні активи, які містять і фінансові. Така форма вкладень класифікується за певними ознаками.

Завдання бухгалтерського обліку при здійсненні довгострокових інвестицій можуть бути представлені у вигляді:

— повного, достовірного і своєчасного відображення всіх витрат по збудованих об'єктах в розрізі їх видів, а також по класифікації цих об'єктів-

— забезпечення контролю за веденням будівництва, а також виконання термінів введення в експлуатацію виробничих потужностей та інших об'єктів основних фондів-

— правильного розрахунку інвентарної вартості придбаних або створених самостійно основних фондів, а також нематеріальних активів. Сюди ж можна віднести об'єкти природокористування (наприклад, земельні ділянки) -

— здійснення контрольних функцій за використанням фінансування по довгострокових вкладень.

Довгострокові фінансові вкладення повинні бути прийняті до обліку бухгалтерами за первісною вартістю і вже за фактом перерахування коштів:

— в цілому по будівництву і по його окремих об'єктах (у розрізі будівель і споруд) -

— по окремих об'єктах основних фондів, земельних ділянок, нематеріальних активів та об'єктів природокористування.

Класифікація фінансових вкладень може бути представлена в наступному вигляді:

— участь у формуванні статутних капіталів інших підприємств (організацій), а також у створенні дочірніх організацій-

— муніципальні державні цінні папери-

— векселі, акції та інші цінні папери підприємств і організацій (сюди ж можна віднести і боргові) -

— надані позикові кошти-

— вклади по депозітам-

— інші довгострокові фінансові вкладення.

В якості фінансових інвестицій, вкладених на придбання різних активів, приймаються наступні фактичні витрати:

— сплачуються суми за укладеним договором з продавцом-

— сплачуються підприємствам, організаціям суми за консультаційні або інформаційні послуги, які пов'язані з придбанням цих активів. У разі наявності інформаційних, консультаційних послуг, які були спрямовані на фактичне здійснення фінансових вкладень, і при цьому організація не приймає такого рішення, то дані витрати повинні ставитися на операційні витрати-

— сплачуються винагороди посередникам, послуги яких сприяли фінансовому вкладенню.

На довгострокові фінансові вкладення фактично понесені організацією витрати можуть зменшитися (або збільшитися) у розмірі курсової різниці, яка діє на момент здійснення зазначеної операції при придбанні в будь-який інший валюті, відмінній від рубля. Однак у бухгалтерському обліку оприбуткування за фактом проводиться в рублях.

Існують нюанси обліку фактичних витрат при вкладенні фінансів підприємства в активи будь-якого іншого акціонерного товариства. Так, якщо дані акції котируються на аукціоні або біржі, і така котирування постійно публікується, то бухгалтеру потрібно відобразити в річної фінансової звітності (зокрема, балансі) дані вкладення за ринковою вартістю у разі, якщо така вартість нижче балансової. А різниця коригується на суму резерву, який формується в кінці кожного року на наступний з фінансових результатів.

Довгострокові фінансові вкладення пов'язані з високим ризиком втрати підприємством грошових коштів, тому на підприємствах для вирішення даного питання обов'язково повинні бути фахівці в цій області і відповідні аналітики для постійного моніторингу інформації по даному напрямку.

Отже, до основних аналітичним завданням фінансових інвестицій можна віднести:

— аналіз спрямованості довгострокових фінансових вкладень підприємства-

— аналіз їх структури та основних складових-

— аналіз джерела фінансування майбутніх вложеній-

— оцінка ефективності даної форми інвестицій, що вкладаються на великий термін.