Місце Росії в Світовій Економіці

Будь-яке існуюче держава вносить свій внесок у світову економіку, яка у свою чергу надає можливості для економічного розвитку та покращення добробуту населення. Мета розвитку зовнішньо - економічних зв'язків РФ - рівноправна її інтеграція в економічні відносини міжнародного характеру для використання вигод міжнародного поділу праці. Місце Росії у світовій економіці не відповідає довгостроковим інтересам економіки та її потенційним можливостям. Необхідно розвинути механізм підтримки національних виробників, знизити залежність РФ від імпорту продовольства та експорту сировини.

В кінці 20 століття місце Росії у світовій економіці за загальним обсягом розвитку ВВП було 10 в світі, і вона відставала приблизно в 10 разів від США. У 1999 р РФ в розрахунку на душу населення по ВВП відставала від США в 5,5 рази.

З початку 21 століття ситуація в економічному відношенні за показником ВВП стала змінюватися на користь РФ. У 2006 р ВВП РФ становив близько 1160500000000. Доларів а в США - 10 800 млрд. Доларів, тобто приблизно 11% рівня США. Є тенденція до зміцнення позиції у світовій економіці. В даний час ми займаємо за обсягом промислового виробництва 6-е місце в світі, що кілька більше 20% рівня США.

РФ є експортером нафти, природного газу і в зв'язку з цим місце Росії у світовій економіці є досить високим. Ряд країн прагнуть знизити енергетичну залежність від РФ та імпортують нафту і природний газ з інших країн.

Результатом приєднання РФ до СОТ має бути повноправне її участь у світовій системі торгівлі, досягнення найбільших переваг у міжнародному поділі праці, поліпшення економічного співробітництва з іноземними державами.

Місце Росії у світовій економіці визначається також експортом робочої сили в економічне світове співтовариство. Всі громадяни Росії мають юридичне право на виїзд для працевлаштування за кордон. Позитивними моментами експорту робочої сили є: зменшення безробіття, підвищення культурного і професійного рівня, фінансові надходження від осіб, які виїхали за кордон.

Уряд Росії з метою упорядкування міграції робочої сили за кордон уклало низку міжурядових та міжвідомчих угод з Польщею, Німеччиною, Фінляндією, Швейцарією, Китаєм, Словаччиною та СНД. Основні країни, в які відбувається міграція громадян РФ: Польща, Німеччина, Англія, США та ін.

Практично в кожному угоді містяться квоти, згідно з якими цих державах можуть працювати щорічно не більше 4 тисяч громадян РФ.

Висока конкуренція з боку країн-експортерів робочої сили ускладнює вихід РФ в міжнародний ринок праці. Крім політики квотування, іноземні держава щодо робочої сили інших країн ставлять і інші бар'єри. Проте, не дивлячись на наявні складності освоєння міжнародного ринку, РФ повинна докладати для освоєння максимум зусиль. Для ефективного і планомірного освоєння необхідна єдина державна концепція з експорту робочої сили. Вихід РФ на міжнародний ринок ускладнюється несприятливою кон'юнктурою.

В даний час відбувається глобалізація світової економіки. У цей процес в тій чи іншій мірі залучені всі країни.

Сучасні тенденції розвитку світової економіки.

Сучасний світ прагне до синтезованої нової моделі розвитку, яку характеризують крім якісних оновлень технологічної бази виробництва, широкого впровадження ресурсо та енергозберігаючих технологій, найважливіші зрушення в змісті, структурі та характері процесів, що відбуваються у виробництві та споживанні. Світовим співтовариством поступово долається біполярна модель міжнародних відносин.