Звичай ділового обороту
Звичай ділового обороту несе дуже тонку правову характеристику. Досить часто цей термін можна зустріти в бухгалтерських правових документах. Однак на практиці звичай ділового обороту не закріплений ні в договорах, ні в законодавчих документах.
Під час судового процесу суддя може виносити рішення, спираючись на звичай ділового обороту, прийнятий в тій чи іншій сфері діяльності. Іноді, якщо він застосовний в одному сегменті діяльності, то неприйнятний для іншого в силу певної специфіки підприємства.
Звичай ділового обороту являє собою звичай, якого дотримуються в тому чи іншому вигляді підприємництва. Він приймає вид обов'язкового поведінки, або як його ще називають «ділові звичаї». За своєю суттю - це усталена практика, етика чи порядок справ.
Прикладом ділового звичаю можуть служити щотижневі планерки по понеділках на виробничих підприємствах, проведення розборів польотів на авіапідприємствах, поведінка працівників на японських заводах (там начальник відділу завжди сидить на підвищенні, щоб бачити всіх співробітників підпорядкованого йому сектора). У Росії ж навпаки начальник намагається сидіти в окремому кабінеті, та ще й за подвійними дверима. Подекуди в Японії прийнято знімати напругу, дивлячись на сакуру.
Іноді ділові звичаї закріплюються письмово. Так, у навчальних закладах, правилами поведінки закріплено, що студент або учень повинен вітати вчителя стоячи. В наше життя настільки міцно увійшли звичаї ділового обороту, приклади якого ми навіть не помічаємо, як не помічаємо повітря, яким дихаємо щомиті.
Також ніде не закріплений такий звичай: високопоставлена особа з міністерства оглядає цеху підприємства, і його обов'язково супроводжує «почет». Свита складається з керівників різних служб, які готові давати пояснення з виникаючих питань або брати на замітку зауваження керівного чиновника для подальшого опрацювання.
Часто звичаї ділового обороту застосовуються в торговельній практиці. У договорі може бути письмово не позначено ділове звичку, але воно має на увазі під собою загальноприйнятий звичай, що склався протягом багатьох років. При застосуванні обороту відпадає практика відсилати до тієї чи іншої статті закону при складанні договору, однак, у випадку судового розгляду сторін, судом діловий обіг може бути прийнятий як підстава для винесення вироку (як було сказано на початку статті).
У навчальних закладах радою учнів та вчителів може бути накладено штраф за порушення форм ділового обороту, прийнятний для всіх правил навчальних закладів. У цих випадках навіть неважливо, зафіксовано порушення письмово у правових документах і законодавчих актах.
Часто при складанні договору учасники сторін спеціально обумовлюють незастосування або застосування ділового обороту в їхніх стосунках. Такі договори відповідають цивільним принципам вільних договорів.
Звичай вважається загальновизнаним, якщо його застосовують у даній сфері досить широко, він склався на підставі досвіду і багаторічної практики, і якщо він передбачається при певних видах підприємницької діяльності.
Торгово-промисловою палатою в даний час вже публікуються правила, засновані на звичаях ділового обороту.
Однак зі звичаєм ділового обороту на практиці дуже часто виникають проблеми, особливо якщо оборот не зафіксовано документально. Якщо ж звичаї зафіксовані письмово, вони стають по праву «законними». В даний час, щоб уникнути конфліктних ситуацій, керівники все частіше прописують ділові звичаї в договорі.