Творчість і біографія Асадова Едуарда
Серед поетів любовної лірики особливо виділяється Едуард Асадов. Його перу належать вірші, цитовані різними поколіннями: від вразливих підлітків, до зрілих жінок і чоловіків, які знають, про що хотів сказати цей великий творець. З ім'ям Асадова пов'язані також і багато рядки, які він ніколи не писав. Достеменно ж розібратися в його шедеврах, звичайно, допоможе біографія Асадова Едуарда.
Зміст
Основні відомості
Радянський поет і прозаїк Асадов Едуард Аркадійович з'явився на світ сьомого вересня 1923 року в сім'ї вчителя. Родина творця – місто Мари (на той момент він називався Мерв), що в Туркменії.
Під час Громадянської війни Аркадій Асадов – батько майбутнього поета – воював на Кавказі. Коли хлопчикові було всього шість років, смерть забрала у нього батька, і тому родина переїхала до діда Едуарда – Івану Курдова – на Урал, в місто Свердловськ (зараз – Єкатеринбург).
Ранні роки
Іван Калустовіч Курдов – батько матері Асадова (Лідії) – зробив величезний вплив на хлопчика. Майбутній поет кликав його "історичним дідом". У нього маленький Едик вчився розвивати в собі свої кращі риси і бачити в людях хороше, навіть якщо вони самі в собі цього не знаходили.
Великий вплив справив на Асадова і рідний дідівський край – Урал. Любов до суворої і суворій природі місця, де Едуард Аркадійович Асадов (біографія особливо робить упор на цьому) провів свої дитячі та підліткові роки, відбилася в багатьох творах і назавжди залишилася в його пам'яті джерелом натхнення. Крім Свердловська сім'я Асадовим часто їздила у м Сєров до дядька Едуарда, завдяки чому юному поетові вдалося повною мірою осягнути велич рідного краю.
Перша проба пера Асадова сталася в 1931 році: восьмирічний Едуард написав вірш.
У дитинстві поет не відрізнявся поведінкою від однолітків: у нього була типова радянська шкільне життя, включаючи комсомол і вступ в піонери.
Окрім поезії хлопчик захоплювався театром: любив його беззавітно, брав участь у драмгуртку.
Молодість
У 1939 році Едуард Асадов переїхав до Москви: мати перевели до столиці, так як вона була видатним педагогом. У новій школі юнак продовжив займатися художнім словом, писав і свої вірші.
У лютому 23 числа 1940 поет вперше виступив на широкій публіці перед бійцями Червоної Армії.
У 1941 році, 14 червня, він закінчив школу, але його радість після випускного вечора тривала недовго, адже всього через тиждень після цієї події почалася Велика Вітчизняна війна. 
Ніколи не виявляв боягузтва, тому сімнадцятирічний Асадов пішов на фронт добровольцем, захищати рідну країну і своїх близьких. Через три роки, у травні сорок четвертого, в боях за Севастополь боєць зробив героїчний вчинок, за що отримав звання "Почесний житель міста", але при цьому його важко поранили. До кінця Едуард від травми так і не оговтався: поет втратив зір і відтоді на публіці завжди приховував очі чорною пов'язкою.
Після війни
У 1946 році настала "відлига". Війна закінчилася, а Едуард Асадов, слідуючи своєму покликанню, здав іспити на відмінно і став студентом Літературного інституту ім. А. М. Горького. Цей навчальний заклад він закінчив в 1951 році, причому з відзнакою. Взагалі, біографія Асадова Едуарда доводить, що людиною він був не тільки, безумовно, талановитим, але ще і старанним, відповідальним і обов'язковим, старанним учнем і вірним товаришем.
Відразу після закінчення інституту Е. Асадов видав свою першу збірку віршів, озаглавлений їм як "Світла дорога". Публікація стала квитком поета до Спілки Письменників.
Популярність
Популярність наздогнала талановитого лірика на початку шістдесятих років 20 століття. Незмінною ця популярність була і в наступні сорок років: наклади збірок віршів Асадова доходили до ста тисяч і розкуповувалися в дуже швидкі терміни, літературні ж вечора завжди проходили успішно в кращих концертних залах країни.
Чему зобов'язаний поет своєї популярності? Біографія Едуарда Аркадійовича Асадова добре відбиває це: він не тільки писав про кращих людських рисах, але і сам неодноразово виявляв їх. Світла щирість, відчувається в його віршах, не може залишити байдужим.
Біда, що позбавила зору Едуарда Асадова, подарувала світові строчки, в яких, як говорив сам творець, він жодного разу не збрехав. Не бачачи облич людей, він зрів їхні серця, відчував і писав про них. Дуже щирою людиною був Едуард Асадов.
Біографія: Особисте життя
І його дружина, і його діти – близькі поетові люди – були тим, що Е.Асадов цінував, мабуть, більше всього на світі. Кому, як не йому, знати про істинну значущості сім'ї. У своїх віршах поет часто звертався до теми кохання, і жодного разу не брехав. 
Перш ніж Асадов зустрів свою майбутню дружину – Галину Валентинівну Разумовську, йому довелося пережити і зради, і гіркі розчарування. Але холод цих печалей відступив перед силою справжньої любові.
Зустріч відбулася в Барнаулі в 1961 році, двадцять дев'яте числа серпня місяця, і світ поета перекинувся.
Своїй дружині письменник присвятив повний цикл віршів про кохання.
Не так відома, як сам Едуард Асадов, біографія. Діти й онуки поета – зовсім маловідома інформація. Єдиний син – Аркадій Едуардович Асадов. Христина Асадова (внучка письменника) більш схильна виходити в світ, на відміну від свого батька. Вона давала пару інтерв'ю газетам про свого знаменитого дідуся.
Творчість
Біографія Едуарда Аркадійовича Асадова рясніє подіями, які багатьох людей змусили б впасти духом. Але ця людина – сильний і світлий, з великої літери, не тільки зніс всі неприємності, подолав перешкоди, але і зумів стати щасливим і подарувати частинку радості людям за допомогою своїх віршів.
Дивно, але творчість цього поета не вивчається в школах. Тим не менш, багато людей знають, хто такий Едуард Асадов. Біографія письменника цікавить їх не через навчального завдання, а тому що хочеться знати, якою була ця дивовижна особистість.
Надихався Асадов бесідами, враженнями, зустрічами. Його творчість, безумовно, впізнається через якийсь дуже правильної справедливості, а ще через звернення до самих жалісним темам. Взагалі поезія Едуарда Аркадійовича асоціюється зі словом "правильний", письменник ніби розставляв все по поличках, а точніше, по рядках.
Сам Едуард Асадов тяжів до балад, не боявся братися за гострі кути сюжету, як і в житті, конфліктних ситуацій поет не уникав, а вирішував, чітко і прямолінійно.
Список творів
Скільки ж усього за своє життя написав Едуард Асадов! Біографія, вірші та поеми адже є невід'ємною частиною життєвого шляху письменника. Налічує всього 66 опублікованих творів.
Серед них присутній громадянська тематика:
"Реліквії країни".
"Боягузка".
"Росія починалася не з меча!".
"Моя зірка".
Ліричні рядки:
"Любов і боягузтво".
"Я можу тебе дуже чекати".
"Моє кохання".
"Вони студентами були".
Природні мотиви:
"Нічна пісня".
"Ведмежа".
"Вірші про рудої дворнязі".
Біографія Асадова Едуарда не так проста, а все ж вірша цього поета продовжують бути дуже життєстверджуючими і яскравими.
Своїми творчими вчителями Асадов вважав таких видатних людей, як Пушкін, Лермонтов і Некрасов, Блок і Єсенін. Перечитував їхні твори неодноразово. Надзвичайно любив творчість Корнія Чуковського. Під враженням від його рядків Едуард Аркадійович написав кілька віршів. Крім того, свої вірші він відправляв Корнія Івановича особисто, разом з листом, дуже хвилюючись за відповідь. Чуковський запевнив Асадова, що той – справжній поет, і йому ні в якому разі не можна припиняти писати.
"Я в очах твоїх втоплюся, можна?"
Існує вірш в жанрі любовної лірики, відоме і навіть популярне, цитоване багатьма, але, на жаль, ніхто не знає, хто його автор. Твір "Я в очах твоїх втоплюся, можна?" найчастіше приписує Роберту Різдвяному або Едуарду Асадову. Насчет Едуарда Аркадійовича, хоча і достеменно відомо, що він цих рядків не писав, ведуться особливі суперечки. Деякі стверджують, що написано визначено у його стилі, а крім того, фраза "Я в очах твоїх втоплюся" дуже прониклива для незрячого поета. Роберт Рождественський, по завіреннях інших, переклав вірш маловідомого молдавського письменника. Але ця непідтверджена інформація залишається здогадкою, а дискусії припинятися все ще не збираються. Одне можна сказати точно: біографія Асадова Едуарда ніколи не була таємницею за частиною його творів. І цього, безперечно, чудового творіння серед них немає.
Біографія Едуарда Асадова: афоризми, цитати
Рядки талановитого поета, як уже зазначалося, дуже точні. Тому не дивно, що практично кожне його вірш можна розібрати на цитати, в яких мудрості часом більше, ніж у довгих монологах.
Асадов бив прямо в ціль, коли стверджував, що:
"Людиною ще треба стати ..." і "Від дурості, на жаль, ліків немає".
Чи варто говорити, що неймовірні за красою твори гаряче улюблені і вічними закоханими, романтиками і естетами. Мабуть, до таких людей можна зарахувати і самого Едуарда Аркадійовича. Цінитель кращих людських якостей, любитель класичної музики, дивовижний лірик – його душа виразно прагнула до романтичних рисам.
Останніми роками
21 квітня 2004 видатний поет, талановитий письменник і чудова людина Едуард Аркадійович Асадов помер. Причиною смерті став серцевий напад. Його поховали на Московському Кунцевському кладовищі. У той же час своє серце він заповів поховати на тому місці, де втратив зір – у Севастополі. Дивно, як біографія Асадова Едуарда зводиться до цього місту, як події, що відбулися там, вплинули на долю поета, як, можливо, визначили його подальше життя. Не дарма кажуть, що коли закриваються двері, вікно залишається відкритим.