Корабель "олімпік": історія. "Олімпік," Титанік "," Британіка "- трансатлантичні лайнери
Корабель «Олімпік» пережив безліч яскравих подій. На момент спуску на воду це було судно, яке вважалося новим чудом світу. Його слава померкла перед «Титаніком», який мав такий же пристрій і з'явився два роки потому, але потонув у першому ж своєму плаванні.
Зміст
Клас лайнерів «Олімпік»
У кораблебудуванні існує традиція. Відповідно до неї, назви даються як суднам, так і проектам, до яких вони відносяться. З цієї причини обивателі часто плутають корабель «Олімпік» з однойменною класом океанських лайнерів.
Всього їх було три. Першим був «Олімпік», побудований в 1910 році. Другим виявився «Титанік», що став всесвітньо відомим після свого краху.
Останній корабель даного класу отримав назву «Британнік». Він з'явився напередодні Першої світової війни і відразу ж став виконувати військові місії, у тому числі перевозив поранених солдатів. Після п'яти успішних рейсів був підірваний на німецькій міні в 1916 році.
Індустрія кораблебудування на початку XX століття
У ці роки цивільний флот європейських країн займався в основному тим, що підкорював нові рекорди швидкості і прокладав найнеймовірніші маршрути для доступу до важкодоступних регіонах. Атлантичний океан став як ніколи важливий як маршрут, так як тут курсували суду з стрімко розвиваються Сполучених Штатів Америки до Європи і назад. Перевозилися важливі вантажі і велике число емігрантів. Ще одна важлива прикмет епохи – наростаюче суперництво між світовими державами напередодні Першої Світової Війни.
Британська судноплавна компанія White Star Line цю гонку програвала. Її головними конкурентами були німці та інший англійський виробник – Cunard Line. Останній став лідером галузі після того, як з його верфі в океан вийшли два лайнери нового покоління – «Мавританія» і «Лузітанія». Вони відрізнялися не тільки великими розмірами, але й швидкохідними якостями. «Лузітанія» в 1907 році побила рекорд швидкості у водах Атлантики, який залишався недосяжним ще більше 20 років.
На цьому тлі магнат Джон Морган, який був власником White Star Line, вирішив переплюнути конкурентів і поставив перед своїми інженерами завдання створити щось по-справжньому колосальне. Таким проектом став корабель «Олімпік» і два його «брата».
Характеристики
У порівнянні з іншими судами, нові лайнери відрізнялися набагато більшими розмірами. Їх тоннаж перевищував тоннаж тієї ж "Мавританії" в півтора рази. Такі габарити не дозволяли взяти рекорду швидкості, інакше б двигун витрачав занадто багато ресурсів.
Замість цього було вирішено, що пріоритетом нового судна стане його сліпуча розкіш. Іншою перевагою вважалася безпеку. Конструктори запевняли, що нові кораблі непотоплювані завдяки системі з декількох відсіків. Якщо в корпусі з'явиться пролом, затопить лише невелику частину корабля, що допоможе утриматися йому на плаву.
Ця впевненість обернулася трагедією. Якщо «Олімпік» дійсно пережив безліч рейсів, то «Титанік» – корабель-символ – загинув у першому ж своєму плаванні.
Двигун новинки працював на парових котлах, а його потужність становила 50000 кінських сил. Судно вміщало 2435 пасажирів, його обслуговував екіпаж у складі 860 чоловік. Довжина становила 269 метрів, ширина – 18 метрів. Ці божевільні цифри відразу ж привернули увагу преси і громадськості до нового проекту. Показово те, що старі порти не були готові прийняти такі великі судна, через що доводилося перебудовувати пристані там, де пролягав маршрут «Олімпіка».
Внутрішні приміщення лайнера були розділені на три класи, залежно від платоспроможності пасажирів. Особливим блиском відрізнявся обідній зал, який був розрахований на більш ніж 500 чоловік і був найбільшим приміщенням на судні в світі. Інтер'єри першого класу були виконані в стилі нового часу.
Початок експлуатації
Перший рейс лайнера пролягав від англійського Саутгемптона до французького Шербура, який знаходився в Нормандії. Вже звідти корабель негайно відправився в Нью-Йорк. Так як плавання в чому носило тестовий характер, екіпаж судна перевіряв надійність і практичність багатьох нових задумів, реалізованих на кораблі. Грунтуючись на цьому досвіді, конструктори привнесли деякі зміни в пристрій наступного проекту під назвою «Титанік».
У перші роки експлуатації траплялося чимало інцидентів, які, однак, не носили фатального характеру для «Олімпіка». Широкого розголосу набула зіткнення лайнера з крейсером «Хоук». Хоча в пригоді ніхто не загинув, почався судовий розгляд, активно висвітлюється в пресі.
Причиною тому стало те, що «Хоук» належав державному флоту. White Star Line звинуватила екіпаж крейсера в помилку, проте суд прийняв рішення на користь сторони, що захищається. Крім того, капітан «Олімпіка» Сміт був визнаний винним у неправильних діях, а компанія-власник зобов'язалася виплатити компенсацію.
Після краху «Титаніка»
Якщо експлуатація «Олімпіка» була в цілому успішною, то другий корабель класу зазнав аварії в першому ж рейсі. Репутація White Star Line висіла на волосині. Для того щоб переконати громадськість у безпеки перевезень, компанія почала переоснащення свого лайнера.
Крім того, почався страйк екіпажу. Це було пов'язано з тим, що ніхто не хотів плисти на кораблі, оснащеному тими ж шлюпками, що були на «Титаніку». Вони погано себе зарекомендували у фатальну ніч в північній Атлантиці.
Шлюпки були замінені. Крім цього, конструктори оновили обшивку судна. Через рік після символічного краху «Олімпік» знову відправився в США.
Перша світова війна
Проте використання «Олімпіка» в якості судна для цивільних перевезень тривало недовго. Лише через декілька років почався конфлікт з німцями, і британська держава реквізував лайнер для виконання військових наказів.
Судно служило в Середземному морі і було оснащене відповідною артилерією. Камуфляж мав захистити корабель від німецьких субмарин. Так чи інакше, але «Олімпіку» вдалося пережити війну, успішно переправляючи поранених в госпіталі. Це вважалося дивом, особливо на тлі загибелі близнюка «Британіка» і пасажирської "Лузітанія".
Кінець експлуатації
Після війни судно знову стало цивільним. У 30-і роки корабель «Олімпік» вже вважався технологічно застарілим судном. Тому з кожним рейсом ставало зрозуміло, що скоро його спишуть на металобрухт. Тоді ж компанія-власник злилася з Cunard Line.
Свій останній рейс «Олімпік» скоїв за звичним маршрутом – з Саутгемптона до Нью-Йорк. Це було 257 подорож гіганта. Що не кажи, у нього була щаслива доля. Історія корабля була довше, ніж у його близнюків – затонулого «Титаніка» і підірвався на міні «Британіка».
Напередодні розбору на металобрухт меблі з кают і залів, як особливо цінне майно, була продана з аукціону і розійшлася по безлічі фешенебельних закладів.
Порівняння з «Титаніком»
Це зіставлення напрошується само собою. Люди часто запитують про "Олімпік" (корабель): "Що з ним трапилося?". Просто за аналогією з "Титаніком".
Напевно, найцікавішим, якщо не містичним фактом при порівнянні є те, що Едвард Джон Сміт, який був сумнозвісним капітаном затонулого «Титаніка», до цього командував саме «Олімпіком». Але потім його перевели на інший трансатлантичний лайнер. Як самого досвідченого з персоналу компанії. Вважається, що він застрелився, коли зрозумів, що за його помилку почав тонути великий корабель. «Олімпік» і «Титанік» практично не відрізнялися зовні. Єдиний значний ознака, за якою можна було зрозуміти, хто з них хто, це палуба А. «Титанік» був засклений в цьому місці, в той час як «Олімік» залишався відкритим.
Були ще невеликі відмінності в розміщенні інфраструктури. Наприклад «Титанік» – корабель з кафе на другій палубі. У «Олімпіка» такого закладу на цьому місці не було.