Сегментація ринку праці в дії
На сучасному етапі розвитку економічних відносин, як це не здасться дивним деяким не тільки звичайним людям, а й експертам, залишається, як і колись, людський потенціал виконавця. Безумовно, величезне значення має технологічний і технічний прогрес, впровадження передових технологій, які значною мірою здатні замінити людину на монотонних і рутинних роботах, виключити шкідливі і небезпечні умови, але тим важливіше стає роль творчості в багатьох професіях. Таким чином, результати виробництва безпосередньо залежать від якості праці саме високопрофесійною і висококваліфікованої робочої сили. Як наслідок, сегментація ринку праці приймає останнім часом все більш виражені контури.
Чому виникає сегментація ринку праці
Всім відома тріада «капітал-земля-праця», що є основою для збільшення продуктивності праці і, відповідно, доходів. Лише останні кілька десятиліть в макроекономічних масштабах комплекс міжнародного маркетингу показав, що визначальним фактором став саме праця, саме кваліфіковану працю. Результатом таких подій, безумовно, є усилившаяся сегментація ринку праці, тобто, така ситуація, коли економічно недоцільно кваліфікованого фахівця переходити в іншу область, що значною мірою ускладнює переміщення робочої сили. Варто відзначити, що сегменти світового ринку праці вже багато в чому сформувалися, як стійкі, малорухливі формування.
Перспективи змін
Але це тільки одна сторона медалі. Як показує практика, не існує виключно одностороннього факту або стовідсотково стійкого процесу. Безумовно, сегментація світового ринку стимулює розвиток фахівців вузького профілю, більше того, роботодавці готові вкладати чималі кошти в підвищення кваліфікації, навчання своїх робітників і співробітників (наприклад, в США йдеться про десятки мільярдів доларів тільки приватного капіталу, не кажучи вже про державу, де ця цифра доходить до сотень). Але є в цьому процесі і зворотний процес. Зверніть увагу, що основоположними принципами більшості розвинених держав (принаймні, де юре) є соціальна орієнтація виробництв, тобто на перше місце ставиться соціальний захист працівника. Але цей факт означає, принаймні, мобільність останнього. Таким чином, все більшого поширення набувають різного роду курси перепідготовки робітничих за іншими спеціальностями. Дуже часто в цьому зацікавлені і самі роботодавці, які відчувають брак робочої сили, в тому числі і кваліфікованої, в тому чи іншому напрямку виробництва.
Світовий масштаб
Ринок трудової сили стає в останні роки важливим, можна сказати, стратегічним аспектом міжнародної політики. Проблема міграції, до чого привів комплекс міжнародного маркетингу, стоїть дуже гостро в більшості країн Європи, та й в Америці теж. Так звані перспективи соціального захисту населення притягують як магніт різного роду групи людей, які не є, за визначенням, іноземної робочої силою. З одного боку, є бажання привернути високопрофесійних фахівців в країну, з іншого - перспектива збільшення безробіття за рахунок приїжджого населення. У цій ситуації сегментація ринку праці постає у всій своїй красі, пов'язуючи працівника, виконавця і його робоче місце. Тим не менш, дослідження доводять, що більшість російських роботодавців віддають перевагу виконавцям, здатних працювати творчо, творчо, проявляти організаційно-управлінські якості, наприклад, в західних країнах, за опитуваннями такі працівники становлять близько 40%.